Вступ
У червні 2011 р. учні 10 класу Морозівської
загальноосвітньої школи, під час відпочинку у пришкільному оздоровчому таборі
проходили практику дещо незвичним способом. Після поглибленого вивчення історії
за шкільною партою учні продовжили її пізнавати із уст своїх односельців.
Підлітки відвідали тих жителів Морозова, чиї дитинство та юність припали на роки Великої Вітчизняної війни,
щоб записати їхні спогади про життя села у той період. Це спілкування стало для
них цінним досвідом. Це вже була не історія, записана сухими рядками шкільного
підручника. Вона оживала перед очима хлопців і дівчат у людських долях, у
житті, наповненому тривогами і нестатками, страхом і надією, а найбільше –
важкою щоденною працею із ранніх років. Зібрані і записані спогади і лягли в
основу цієї роботи.
Все менше залишається з нами тих, хто міг би розповісти
про історію нашого рідного села у воєнні роки. Усвідомлюючи, що у похилих роках
пам'ять людину може підводити, ми прагнули досягнути якомога більшої
достовірності викладеного матеріалу, звіряючи часом суперечливі свідчення різних
людей. Також намагались об’єктивно зобразити події, не прикрашаючи їх та не
замовчуючи неприємних епізодів.
Ми вдячні всім, хто відгукнувся на наші прохання і часто
із сльозами на очах переповідав нам те, що зберегла його пам'ять про ті далекі
тривожні роки.
